Кельтський хрест - це символ, який поєднує хрест з колом. Круг символізує як сонце, так і вічність. Іноді називається хрестом Іони або круглим хрестом. Широко використовувався Кельтською церквою, яка використовувала їх як християнські хрести. Зазвичай кельтські хрести робилися з каменю і оздоблювалися орнаментами і малюнками.
Кельтський хрест
Ірландія та Велика Британія
Ймовірно, спочатку цей символ означав Язичницьке сонце. Також його трактують, як вічність і нескінченність любові Бога. Традиція встановлювати великі хрести з'явилася не пізніше восьмого століття. Ймовірно, перші хрести були дерев'яні і облицьовані металом. На деяких
... Читати далі »
Друїди були жерцями давніх кельтів, які були найбільшим варварським народом Європи другої половини 1 тис. до н.е. Кельти створили унікальну цивілізацію. Великі міста кельтів, мали потужні оборонні укріплення і архітектурне оформлення, були центрами ремесла і торгівлі. Могутні жерці кельтських народів, які розташувалися в епоху неоліту на території між Північним морем і Альпами з півночі на південь і між Рейном і Дунаєм із заходу на схід, належали до касти друїдів, які представляли самий вражаючий аспект створеної кельтами культури. Вперше назва друїдів з'являється у "Коментарях" Цезаря, близько 50 р. до н.е. За різними гіпотезами слово "друїди" означає "люди дуба" або "дуже вчені". Судячи за повідомленнями античних авторів, друїди були не просто хранителями і тлумачів давньої мудрості, але і володарями особливого вчення, яке передавали своїм учням у глибині печер та лісів, в безпосередньому спілкуванні із сакральною природою. Лукіан повідомляє, що житлами друїдів були священні гаї, а Ц
... Читати далі »
17 березня відзначається День Святого Патріка - національне ірландське свято, що став популярним у всьому світі. Вважається, що кожна людина у цей день може стати почесним ірландцем - якщо тільки захоче.
Офіційна версія свідчить, що імовірно, 17 березня 415 року нашої ери в Уельсі, в сім'ї римських громадян Кальфурніуса і Кончесси, народився хлопчик - Меіуайн Суккат (Maewyn Succat). Батько Мевіна був дрібним землевласником і дияконом місцевої церкви, проте займав цю посаду в основному з-за грошей, так що юний Патрік не був особливо глибоко віруючим. Приблизно в 16 років він був захоплений у полон піратами і привезений до Ірландії, де потрапив в служіння до вождя на ім'я Мілчо. Юний Патріціус був змушений стати пастухом і цілими днями проводив зі стадом овець. Ось тоді він і повірив у Бога, почавши молитися. У своїй "Сповіді" він написав: "Я молився по багато разів на день. Любов до Господа і страх Божий все більше і більше приходили до мене, і віра моя зм
... Читати далі »
Сьогодні у літературі можна зустріти всілякого роду матеріали про родинні
стосунки. В більшості випадків вони стосуються питання нинішнього жахливого
стану сімейно-родових відносин у сучасному суспільстві. А чи так воно було
завжди?
В
нашому суспільстві з боку панівної нині християнської спільноти новонавернений
язичник завжди отримує на свою адресу звинувачення у зраді рідної віри, віри
предків. Він одразу таврується як „сектант”, „сатаніст” і „відступник”. І жодного
шансу на своє виправдання не отримує. Що поробиш, поки що християни є кількісно
більшою спільнотою, ніж язичники.
Нас
зараз повинно турбувати інше: християни цілеспрямованно поширюють у суспільстві
цілком брехливу інформацію про зраду „рідної (християнської) віри ” тими, хто
навертається у язичництво. Ось цей факт ми зараз і спростуємо. &
... Читати далі »
Сучасне суспільство досить нерозбірливе у сфері використання тих чи інших
релігійних термінів. І єдинними правильно вживаними відповідними термінами є
хіба що слова „церква” і „секта”. А в іншому – суцільний хаос.
Не виключення – і вживання таких
термінів, як „язичники” і „неоязичники”. По-перше, слід сказати, що у нашому
суспільстві ці слова використовують взагалі неправильно, підміняючи одне одне.
По-друге, вкладають в них відверто негативний зміст. Зазвичай ними намагаються
називати людей, які „відвернулися від християнства і вдаються до жахливих
обрядів”.Тому на
... Читати далі »
Для всіх язичників повинно стати за правило брати участь
і, по можливості, самим ініціювати природоохоронну (екологічну) діяльність.
Можливостей для цього – безліч! І не лише у незачеплених сучасною цивілізацією
острівцях природи. Це можна робити усюди в околиці, де проживає кожен із нас.
Можна облаштувати джерело, вичистити русло потічка від побутового сміття,
висадити на пустищі хоча б декілька саджанців лісових дерев, облаштувати декілька
простеньких годівниць для садових птахів і т.д. І все це не потребує якихось
великих коштів. Ні! Більшої потреби, ніж у коштах, може потребувати лише пошук
однодумців, фізична допомога та моральна підтримка яких неабияк допомогла б в
цій екологічній діяльності.
Вівці є
неодмінним атрибутом кельтської культури. По-перше, майже половина свят
кельтського Колеса року – Імболк, Белтайн і Самхейн - пов’язані сáме з вівцями.
Наприклад, на Імболк у овець починає з’являтися молоко. На свято Белтайн на
літній випас відправляють овець. На свято Самхейн вівці повертаються з літнього
випасу. Однак сáме на Імболк, коли овече молоко використовується в святковій
обрядовості, відбувається найбільше пошанування вівчарства.
У Карпатах
вівчарський промисел з’явився сáме завдяки нашим предк
... Читати далі »
