17 березня відзначається День Святого Патріка - національне ірландське свято, що став популярним у всьому світі. Вважається, що кожна людина у цей день може стати почесним ірландцем - якщо тільки захоче.
Офіційна версія свідчить, що імовірно, 17 березня 415 року нашої ери в Уельсі, в сім'ї римських громадян Кальфурніуса і Кончесси, народився хлопчик - Меіуайн Суккат (Maewyn Succat). Батько Мевіна був дрібним землевласником і дияконом місцевої церкви, проте займав цю посаду в основному з-за грошей, так що юний Патрік не був особливо глибоко віруючим. Приблизно в 16 років він був захоплений у полон піратами і привезений до Ірландії, де потрапив в служіння до вождя на ім'я Мілчо. Юний Патріціус був змушений стати пастухом і цілими днями проводив зі стадом овець. Ось тоді він і повірив у Бога, почавши молитися. У своїй "Сповіді" він написав: "Я молився по багато разів на день. Любов до Господа і страх Божий все більше і більше приходили до мене, і віра моя зм... Читати далі »
Сьогодні у літературі можна зустріти всілякого роду матеріали про родинні
стосунки. В більшості випадків вони стосуються питання нинішнього жахливого
стану сімейно-родових відносин у сучасному суспільстві. А чи так воно було
завжди?
В
нашому суспільстві з боку панівної нині християнської спільноти новонавернений
язичник завжди отримує на свою адресу звинувачення у зраді рідної віри, віри
предків. Він одразу таврується як „сектант”, „сатаніст” і „відступник”. І жодного
шансу на своє виправдання не отримує. Що поробиш, поки що християни є кількісно
більшою спільнотою, ніж язичники.
Сучасне суспільство досить нерозбірливе у сфері використання тих чи інших
релігійних термінів. І єдинними правильно вживаними відповідними термінами є
хіба що слова „церква” і „секта”. А в іншому – суцільний хаос.
Не виключення – і вживання таких
термінів, як „язичники” і „неоязичники”. По-перше, слід сказати, що у нашому
суспільстві ці слова використовують взагалі неправильно, підміняючи одне одне.
По-друге, вкладають в них відверто негативний зміст. Зазвичай ними намагаються
називати людей, які „відвернулися від християнства і вдаються до жахливих
обрядів”.Тому на... Читати далі »
Для всіх язичників повинно стати за правило брати участь
і, по можливості, самим ініціювати природоохоронну (екологічну) діяльність.
Можливостей для цього – безліч! І не лише у незачеплених сучасною цивілізацією
острівцях природи. Це можна робити усюди в околиці, де проживає кожен із нас.
Можна облаштувати джерело, вичистити русло потічка від побутового сміття,
висадити на пустищі хоча б декілька саджанців лісових дерев, облаштувати декілька
простеньких годівниць для садових птахів і т.д. І все це не потребує якихось
великих коштів. Ні! Більшої потреби, ніж у коштах, може потребувати лише пошук
однодумців, фізична допомога та моральна підтримка яких неабияк допомогла б в
цій екологічній діяльності.
Вівці є
неодмінним атрибутом кельтської культури. По-перше, майже половина свят
кельтського Колеса року – Імболк, Белтайн і Самхейн - пов’язані сáме з вівцями.
Наприклад, на Імболк у овець починає з’являтися молоко. На свято Белтайн на
літній випас відправляють овець. На свято Самхейн вівці повертаються з літнього
випасу. Однак сáме на Імболк, коли овече молоко використовується в святковій
обрядовості, відбувається найбільше пошанування вівчарства.
У Карпатах
вівчарський промисел з’явився сáме завдяки нашим предк... Читати далі »
Кельти - близькі за мовою та матеріальній культурі племена індоєвропейського походження, в давнину займали велику територію в Західній і Центральній Європі.
Кельти були одним з найбільш войовничих народів у Європі. Для залякування противника перед битвою кельти видавали оглушливі крики і сурмили в бойові труби - карнікси, розтруби яких були зроблені у вигляді голів тварин. Римське назва галли, використовувалося в більшій мірі у відношенні племен, що жили північніше Массалов, поблизу Океану і в Геркінской гори (лат. Galli), звідси назва основної території їхнього розселення - Галія. Galli (лат.) - «молочні», тобто «білошкірі». У 387 до н. е.. вторглися кельти розграбували Рим, одночасно знищивши всі римські історичні записи, зроблені до цього часу. Антични... Читати далі »
Стародавні кельти ніколи не користувалися писемністю для передачі наступним поколінням своїх знань. Але це зовсім не означає, що писемність як така була їм не відома. Вони просто не вживали її для архівування і запам'ятовування фактів. Сама природа огамвчної писемності перешкоджала запису якого-небудь розлогого тексту і будь-якому швидкого читання. Труднощі, пов'язані з швидким читанням буде зрозумілою, якщо ми подивимося на структуру огамические листи.
Огамические алфавіт складається з набору прямих і похилих рисок і крапок, розташованих поперек уявній чи реальній прямої лінії і по обох її сторонам. В ірландській термінології вона носить назву flesc "гілка".
У пізньому огамі основна лінія зазвичай проводилася горизонтально, напрямок читання - зліва направо. У істинно ж огамические написах на камені основною лінією служило гостре ребро каменю, спеціально обтісуються для цієї мети в формі грубого прямокутника. Риски висікалися, вирізалися або вирубувалися на відповідних... Читати далі »
Глосарій імен складений на основі кельтського епосу.
Використовується традиційна для російських перекладів транскрипція. Наприклад, ім'я Eochaid читається на древнеірландского як Еохадь, але в традиційних перекладах ірландського епосу на російську мову прийнято писати Еохайда. Ім'я Lugaid читається як Лугадь, тут наводиться форма Лугайд, і т.д.
ІРЛАНДІЯ
Чоловічі імена
Агнаман Адамнан Адна Айлех Айліль Айргед... Читати далі »
